Мінфін України пропонує 8 альтернативних варіантів заміщення імпортованого газу
Міністерство фінансів України спільно із заінтересованими міністерствами та відомствами опрацювало вісім можливих варіантыв заміщення імпортованого природного газу іншими видами палива та енергії. Про це повідомляє прес-служба Мінфіну.
Як зазначають у міністерстві, кожен із запропонованих напрямів може бути розвинуто за умови його доцільності застосування в конкретному регіоні України.
1. Біопаливо. Даний напрям розраховано для використання локально в населених пунктах, де проживає не більше 20 тис. жителів. Пропонується перевести котли на опалення біологічно-активними видами палива.
У Мінфіні очікують, що впровадження таких проектів покращить розвиток логістики (складське господарство, дороги, теплові мережі, соціальна інфраструктура). Крім того, для створення сировинної бази можуть використовуватися малопридатні землі (в Україні налічується до 8 млн. га), що зумовить збільшення надходжень до місцевих бюджетів. З числа мінусів - обмеженість кола споживачів (на сьогодні використовується тільки для виробництва тепла бюджетним установам).
2. Синтез-газ (горючий газ) - це газ, отриманий внаслідок газифікації вугілля. Для його видобутку використовуються залишки вугілля власного виробництва. Застосування газу можливе як локальне, так і глобальне. Реалізація даного варіанту вплине не лише на зменшення використання імпортованого природного газу, а й дозволить при наявності додаткового обладнання зменшити викиди вуглекислого газу в повітря, пояснюють у міністерстві.
3. Збільшення власного видобутку палива передбачає впровадження технологій глибинного буріння.
У Мінфіні нагадують, що в центральній частині Дніпрово-Донецької западини у минулі роки було відкрито 43 газоконденсатних нафтогазових родовищ на глибинах більше 5 км. Проте одним із мінусів реалізації запропонованого варіанту є відсутність економічних стимулів для видобутку газу через його високу собівартість. Також існує потреба у оновленій карті геологорозвідувальних робіт з підтвердження запасів газу.
4. Водовугільне паливо, тобто створення вугільних сумішей. Хоча реалізація проекту потребує виділення додаткової території, це дозволить зменшити викиди в атмосферу. Крім того, що такий варіант передбачає заміщення імпортованого природного газу та безвідходне виробництво, його реалізація також дозволить знизити собівартість теплоенергії на 50%.
5. Використання електроенергії в нічний час для акумуляції тепла - автономні системи опалення будівель на базі теплоакумуляторів - генератор та акумулятор тепла в системі опалення та гарячого водопостачання із примусовою циркуляцією теплоносія для приміщень.
Очікуваний термін реалізації проекту - 25 робочих днів, а його окупність - 3-4 роки, при цьому гарантована експлуатація становить 30 років. Серед додаткових витрат - необхідність встановлення другого лічильника. Обладнання легко адаптується у діючу систему опалення.
6. LNG термінал (морський термінал з приймання скрапленого газу). На думку науковців, LNG можна розглядати як альтернативу російському природного газу, що буде постачатися за ринковими цінами 380 дол. США за 1 тис. куб. м.
Проте, зазначають у Мінфіні, є ряд невирішених питань, зокрема, щодо постачальників газу, відведення земельних ділянок під об'єкти проекту, політичне питання з Туреччиною для транзиту через протоку Босфор тощо.
7. Синтез-газ SG - газ для хімічної промисловості, отриманий внаслідок газифікації (конверсії) вугілля. Для видобутку використовується рядове вугілля власного видобутку (близько 10 млн. т вугілля будь-яких марок). Собівартість виробництва синтез-газу з вугілля удвічі дешевше, ніж із природного газу.
8. Синтетичний природний газ SNG - це аналог природного газу, отриманий внаслідок газифікації (конверсії) вугілля. Реалізація такого варіанту передбачає зменшення використання імпортованого природного газу на 2 млрд. м. куб. Проте на сьогодні сертифікація установок з газифікації в Україні відсутня.
Для розвитку зазначених напрямів Мінфіном запропоновано створити робочу групу, очолювану Мінрегіоном, серед основних завдань якої - пошук реальних проектів, направлених на заміщення імпортованого природного газу, які можуть претендувати на державну підтримку. Пріоритетними мають бути проекти, спрямовані на заміщення імпортованого природного газу (а не модернізацію газового обладнання) при виробництві тепла населенню, оскільки саме в сфері теплопостачання держава здійснює подвійне субсидування, підкреслюють в Мінфіні.
